-
1 поховання
1) по́хороны (мн. ч.); погребе́ние; захороне́ние; преда́ние земле́мі́сце похова́ння — ме́сто погребе́ния
2) архл. погребе́ние -
2 місце
смісце збору (зустрічі, побачення) — meeting point, meeting place
місце коло каміна — chimney-corner, inglenook
місце події — scene, locale
місце постійного перебування — permanent residence, permanent address
місце поховання (радіоактивних відходів) — disposal site, storage site, dumping ground, dumping site
місце призначення — destination, destinaton point, the place of destination
місце причалу мор. — berth
класти не на місце — to mislay, to misplace
ставити (класти) на місце — to (re)place, to put smth. in its proper place, to put back ( in place)
посідати перше місце — to take/win first place, to come first, to head the list, to rate/rank first
болотисте місце — sough, амер. slash
прислівник місця грам. — adverb of place
поступитися місцем — to make room ( for), to give place (to)
зрушити з місця — to get smb./smth. moving forward
стрибок з місця спорт. — standing broad jump
місцями — here and there, in certain places, locally
2) ( посада) post, place, job, situationшукати місце — to seek a situation; to look for a job
спальне місце — berth, bunk
місце для багажу зал. — storage space
4) ( у книжці) passage5) ( багажу) package; piece ( of luggage)6)вузьке місце — tight place, bottleneck
загальне місце — commonplace, platitude
злачне місце — den of iniquity, bawdy place, seedy hangout
дитяче місце — placenta, afterbirth
слабке місце — weak point ( spot)
болюче місце — tender spot, sensitive point
пусте місце — empty place, blank; ( про людину) a nobody, a nonentity
не знаходити собі місця — to worry, to fret ( oneself), to suffer, to be on the rack
на рівному місці — suddenly, all of a suden, out of the blue
бути спійманим на місці злочину — to be taken in the act of crime, to be taken red-handed
на місцях — in the provinces, at the local level, locally
ставити когось на (своє) місце — to keep one in his place, to put smb. in his place
ставати на свої місця — to fall into place, to sort itself out
ставити на свої місця — to sort things out, to clear things up
топтатися на місці — to mark time; to make no headway
ні з місця! (наказ) — don't move!, stay put!, freeze!
См. также в других словарях:
поховання — я, с. 1) Дія за знач. поховати 1); церемонія, обряд проводів тіла померлого для погрібання. 2) археол. Місце похорону; могила … Український тлумачний словник
могила — и, ж. 1) Яма для поховання померлого. || Місце поховання і насип, горбик на ньому. Братська могила. 2) перен. Смерть. || у знач. присудк. сл. Кінець, смерть. До самої могили. 3) Високий насип на місці давнього поховання. Сторожова могила … Український тлумачний словник
пантеон — у, ч. 1) Храм, присвячений всім чи багатьом богам у стародавніх греків і римлян. || Сукупність усіх божеств у якій небудь політеїстичній релігії. 2) Усипальниця, місце поховання видатних людей. 3) перен. Збірка, сукупність гідних пам яті творів… … Український тлумачний словник
винесення спочилого — і винос спочилого Частина похоронного обряду, під час якого тіло померлого виносять із дому чи з церкви, щоб нести його на місце поховання … Словник церковно-обрядової термінології
могила — I (заглиблення в землі, у яке ховають тіло небіжчика; місце похорону й насип на ньому), домовина; яма (заглиблення в землі для похорону); поховання (місце похорону); гробок, гробик (насипаний горбик землі на місце, де поховано померлого); курган… … Словник синонімів української мови
кладовище — (місце для поховання померлих), кладовисько; цвинтар (перев. при церкві); могильник (стародавнє поховання); некрополь (у країнах Давнього Сходу й античного світу; поховання славетних людей) … Словник синонімів української мови
гробниця — (нім. труна) Монументальна споруда на місці поховання. Ще у стародавні часи мали місце різні види Г. скромні могили, кам яні ящики , скельні поховання, мастаба, піраміди, надгробки, саркофаги, кургани, тумулуси, гурхани, тюрбе, мавзолеї у вигляді … Архітектура і монументальне мистецтво
кладовище — а, с. Місце для поховання померлих; цвинтар, гробовище (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
крипта — и, ж. 1) У перших християн – підземна галерея, де відбувалися богослужіння й ховали померлих. 2) Місце давнього поховання знатної особи; підземний склеп … Український тлумачний словник
цвинтар — я, ч. 1) Подвір я і кладовище біля церкви. 2) Місце, відведене для поховання померлих; кладовище … Український тлумачний словник
божедомка — Будівля або спеціальне місце у місті Російської імперії, куди збирали померлих невідомих людей, жебраків, старців. Звичайно розташовувалась на частині кладовища, призначеної для поховання покійників за громадський рахунок … Архітектура і монументальне мистецтво
